В рамках глобальної ініціативи з еко-індустріальних парків Global Eco Industrial Parks Programme (GEIPP), що реалізується Організацією Об’єднаних Націй з промислового розвитку (UNIDO) в низці країн з перехідною економікою, та за фінансової підтримки Швейцарії через її Державний секретаріат з економічних питань, навесні 2020 р. стартував Проєкт “GEIPP Ukraine”. Про його починання, цілі, можливості й очікувану користь для України розповідає Національний координатор Проєкту Антон Клещов.
Що таке еко-індустріальні парки? І чи є вони в Україні?
Еко-індустріальний парк – це структура, що об’єднує ряд підприємств на спільній території з метою співпраці задля підвищення екологічних, економічних і соціальних показників, у тому числі й за рахунок побудови індустріального симбіозу. Тобто підприємства різних галузей починають співпрацювати, обмінюючись своїми енергетичними й матеріальними потоками, які для одних є відходами, а для інших – сировиною.
Щодо України, то маємо декілька заявлених еко-індустріальних парків. Проте, за відсутності єдиного реєстру і загальнонаціональних стандартів складно говорити про їхню відповідність до вимог еко-індустріальних парків. Водночас, існує вже сформована мережа індустріальних парків, які можна трансформувати в еко-індустріальні у відповідності до міжнародних стандартів. Три з них залучено з цією метою в наш Проєкт. На їхньому прикладі хочемо показати, що еко-індустріальні парки є ефективною моделлю промислової мережі з ресурсоефективним і чистим виробництвом, яка підвищує економічні, екологічні і соціальні показники залучених підприємств.
Яку користь отримає Україна, якщо в ній успішно діятиме розгалужена мережа еко-індустріальних парків?
Багато країн, які розвиваються, зуміли подолати економічний спад, застосувавши модель індустріальних парків. Також завдяки цим новітнім структурам вони підвищують свою інвестиційну привабливість. До прикладу, сусідня Польща впродовж останніх 25 років залучила 25 млрд дол. інвестицій у створення й розвиток індустріальних парків. Однак, прогрес не стоїть на місці, економіці для забезпечення сталого розвитку постійно доводиться шукати досконаліших методів роботи. Саме це й стало передумовою появи еко-індустріальних парків, як ефективнішої моделі, яка сприяє підвищенню економічних, екологічних і соціальних показників компаній учасників.
Які основні перепони на шляху до створення цих інноваційних структур в Україні?
Насамперед у нас немає відповідної законодавчої бази і державних стимулів для створення еко-індустріальних парків і регулювання їхньої діяльності. Втім, є хороші передумови для того, щоб включити еко-індустріальні парки в законодавство, урядові стратегії й плани розвитку. Зокрема, підписавши Угоду про Асоціацію з ЄС, Україна взяла на себе зобов’язання реформувати енергетику, промислову політику і підприємництво, соціальну сферу й трудові відносини, забезпечити захист навколишнього середовища. Все це перекликається з цілями еко-індустріальних парків і створює додаткову мотивацію для розробки законодавчих норм. Водночас підприємствам бракує технологічних знань, як зорганізуватись у нову, значно ефективнішу структуру та створити індустріальний симбіоз. Оскільки концепція еко-індустріальних парків нова для України, важливо поширювати базові знання про них на всіх рівнях зацікавлених сторін.
Як допомагатимете створювати й розвивати ЕІП? Що передбачається зробити для цього в рамках Проєкту?
Проєкт включає дві основні складові: перша стосується вдосконалення правової бази для створення й розвитку еко-індустріальних парків. Ми проаналізуємо чинне законодавство й нормативно-правові акти, запропонуємо відповідні зміни до законів, організовуватимемо навчальні семінари для представників державної влади за участі міжнародних експертів, ділитимемося міжнародним досвідом та успішними практиками. Визнання еко-індустріальних парків на законодавчому рівні дасть можливість їм ефективно запрацювати й розвинутися в Україні.
Друга складова технологічна. Вона передбачає проведення аудитів на залучених у Проєкт підприємствах індустріальних парків з метою виявлення можливостей для покращення ресурсоефективності і побудови індустріального симбіозу. Це дозволить зменшити використання енергоресурсів і сировини, заощадити на транспортних перевезеннях, дасть друге життя відходам, отже, значно підвищить показники ефективності виробництва. Дуже важливо також підвищувати компетенції керуючої компанії, адже вона вирішуватиме всі інфраструктурні питання учасників парку за принципом співфінансування. Саме тому плануємо провести в рамках Проєкту навчання менеджерів керуючих компаній для вдосконалення їхніх навичок ефективного управління. Також проведемо ряд інформаційних та навчальних кампаній для забезпечення працівників підприємств необхідними вміннями та компетенціями для подальшого розвитку еко-індустріальних парків в Україні.
Які першочергові плани, цілі Проєкту на найближчий 2021 рік?
Цьогоріч активно працюємо над аналізом нормативно-правової бази, що регулює діяльність індустріальних парків в Україні. В наступному зосередимось на співпраці з урядом щодо розробки правок і рекомендацій до відповідних нормативних актів. Будемо напрацьовувати законодавчі рішення, які сприятимуть розвитку еко-індустріальних парків в нашій країні, що, в свою чергу, дасть поштовх до розвитку економіки з врахуванням екологічних та соціальних аспектів.
Наступного року також розпочнемо співпрацю з трьома обраними індустріальними парками. В рамках запланованих активностей – проведення технічного аналізу 40 підприємств та розробка рішень з покращення ресурсоефективності на виробництві й побудови промислового симбіозу. Окремо проведемо тренінги для управлінського персоналу керуючих компаній. У подальшому будемо моніторити результати втілення технічних рішень, зокрема підраховуватимемо кількість збережених ресурсів, зменшення техногенних відходів, викидів СО2, тощо.
На скільки часу розрахований Проєкт, і яких кінцевих результатів плануєте досягнути?
Робота триватиме до кінця 2023 року. Ми ставимо собі за мету не просто створити перший рамковий еко-індустріальний парк і забезпечити йому належні правові умови для ефективного функціонування, а й показати на практиці, що він вигідний як державі, так і бізнесу для вирішення конкретних економічних, екологічних і соціальних питань.
