16 червня 2021 року пройшов онлайн-семінар Проєкту «GEIPP Ukraine» на тему: «Переваги та стимули для еко-індустріальних парків». Захід зібрав понад 100 представників державних та місцевих органів влади, міжнародних організацій, секторальних асоціацій, фінансових установ, наукових та освітніх інституцій. Учасники заслухали міжнародний досвід стимулювання діяльності еко-індустріальних парків, а також розглянули передумови для інтегрування згаданих стимулів у національне законодавство.
Вікторія Школьна, національний експерт з законодавства Проєкту «GEIPP Ukraine» нагадала учасникам, що Проєкт здійснив аналіз національних умов для розвитку законодавства з ЕІП на основі рекомендацій UNIDO за 4 напрямками: економічні показники, управління парком, екологічні показники та розвиток соціальної відповідальності бізнесу. Власне, три останні фактори не визначені національним законодавством. З огляду на це, та в процесі розробки інклюзивної політики ЕІП дуже важливим є вивчення міжнародних практик, яким присвячений захід.
Жан-Поль Готьє, міжнародний експерт UNIDO за сумісництвом генеральний секретар «WEPZA» розподілив стимули на три категорії:
- впроваджені власниками парків. Сюди входять як матеріальні стимули, так і сервісні. До прикладу: створення на території парку кафе, медичних кабінетів, дитячих кімнат, конференц-залів; проведення інтернету; організація конференцій та навчальних тренінгів; забезпечення охорони території, відео нагляду, логістики, тощо.
- за підтримки органів місцевої влади – впровадження механізмів електронного врядування, спрощення бюрократичних процедур пов’язаних з діяльністю парку, впровадження так званих анонімних «книг скарг і пропозицій».
- фінансові стимули, що регулюються на державному рівні. Сюди входять знижені тарифи на оренду землі та комунальні послуги в межах парку, фінансова підтримка науково-дослідницької діяльності, модернізація обладнання.
Пан Готьє навів приклад застосування вищезазначених стимулів в парках Панами, Росії, Білорусії та Китаю, і як результат залучення іноземних інвестицій, створення робочих місць та ріст економіки країн. Проте, він також зауважив, що ЕІП самі по собі не є універсальною моделлю, а їхня ефективність залежить від того наскільки покривають реальні потреби ринку.
Андрій Мельник, начальник відділу інструментів залучення інвестицій, департаменту інвестицій
Міністерства економіки України розповів про інструменти державної підтримки розвитку індустріальних парків, серед яких:
- фінансування облаштування індустріальних парків за рахунок коштів з Державного фонду регіонального розвитку (90%) та місцевого бюджету (10%);
- цільові субвенції та місцеві бюджети;
- митні стимули, зокрема звільнення від ввізного мита на імпортне обладнання; у митному режимі переробки експортоорієнтовані підприємства звільняються також від податку на додану вартість;
- податкові стимули, зокрема податок на прибуток, прискорена амортизація ввезеного обладнання, розстрочка сплати податку на додану вартість;
- підтримка місцевих органів самоврядування, зокрема – мінімальний податок на землю, сприяння отримання дозвільних документів, фінансування інженерної інфраструктури та компенсаційні виплати інвесторам, які створюють робочі місця.
За словами пана Мельника, у порівнянні з 5 000 промислових підприємств у країні, на перший погляд стимулювання діяльності 300 компаній в межах парків не дасть миттєвого макроекономічного ефекту. Втім, насправді компанії-учасники парків можуть стати форпостом та слугувати прикладом для створення мережі екосистем із значно вищими стандартами, і відповідно, доступнішим виходом на зовнішні ринки.
Олена Бойко, провідний науковий співробітник «Інституту економіки та прогнозування НАН України» у своєму виступі зауважила, що в світі функціонує понад 20 000 парків, основна частина яких зосереджені в США (400), Туреччині (260), Німеччині (200), Угорщині (200). До більшості з них було застосовано одну з двох моделей державного сприяння розвитку ІП: азіатську, де держава бере на себе певні зобов’язання із забезпечення умов та залучення фінансування, а приватні компанії безпосередньо розвивають парки; американську, в якій розвитком ІП займаються громадські агентства, водночас фінансування здійснюється в рамках втілення державних та міжнародних програм розвитку.
Говорячи про податкові стимули у розвитку ІП пані Бойко навела приклади таких країн:
- Азербайджан – звільнення від податку на додану вартість на 7 років; для резидентів звільнення від податку на прибуток на 7 років; для операторів звільнення від податків на імпорт обладнання безстроково;
- Канада – прискорений метод податкової амортизації;
- Нідерланди – звільнення від оподаткування імпортним та експортним митом; звільнення від сплати податку на продаж; звільнення від сплати податку на нерухомість;
- Білорусія – терміном на 10 років звільнення від податку на прибуток; звільнення від податку на нерухомість та земельного податку; Опісля зниження вищезазначених податків на 50% терміном ще на 10 років;
- Туреччина – звільненя від ПДВ при купівлі землі, звільнення від податку на нерухомість протягом 5 років після будівництва підприємства;
- Чехія – 10 років канікул з податку на прибуток для інвесторів.
Ігор Комендо, директор «GoLocal» зазначив необхідність сприяти сталому економічному розвитку, який передбачає п’ять простих кроків:
- поширення знань;
- культивування відповідної поведінки;
- вироблення наукових і технологічних рішень;
- розвиток національних політик;
- залучення фінансування.
Пан Комендо відмітив, що економіка України залишається однією з найбільш енергоємних у світі. Хоча в останні роки чітко прослідковується тенденція зниження викидів СО2, результат зумовлений радше падінням промисловості, а не економічним зростанням України. В цьому контексті еко-індустріальні парки можуть бути дієвим механізмом вирішення багатьох економічних і екологічних проблем.
***Валерій Кирилко, директор «Industrial Management Сompany» ***привів учасникам результати опитування, згідно з якими до трійки найгостріших проблем ОТГ ввійшли:
- якість доріг і транспортне сполучення;
- очисні споруді та неналежне водопостачання;
- утилізація відходів.
Усі вищезазначені проблеми можна вирішити, застосувавши підходи еко-індустріальних парків.
***Наталія Шевчук, доцент факультету менеджменту та маркетингу «Київського політехнічного університету ім. Ігоря Сікорського» ***представила бачення освітян стосовно розробки політики ЕІП, а також відмітила актуальні для розвитку еко-індустріальних парків в Україні проблеми, серед яких – низький рівень обізнаності стосовно переваг ЕІП, особливо органів місцевих рад. В довгостроковій перспективі цю проблему можна вирішити, розробивши навчальні програми з ЕІП та впровадивши їх у ВНЗ. Зокрема, пані Шевчук зазначила, що в «Київському політехнічному університеті ім. Ігоря Сікорського» уже розробляються силабуси наукових дисциплін з ЕІП. Вони будуть впровадженні у навчальний процес наступного року, як дисципліни за вибором для студентів технічних і економічних факультетів.
